Як кримчани за місяць відкрили у Львові салон краси

11/03/2015

Євгенія і Руслан Носач приїхали до Львова з Севастополя. Одружені вже вісім років, Руслан - корінний кримчанин, Євгенія прожила на півострові останні 15 років. У січні цього року вони переїхали до Львова як вимушені переселенці. Уже через місяць перукарі з Криму відкрили у Львові свій салон краси.

"Все почалося з того, що світ в один день змінився - у нас вкрали Крим. Це нечесно, абсурдно і непорядно. Якщо росіяни вважали, що це їхня земля, то треба було вирішувати питання через суд. Якщо хтось хотів жити в Росії, то нехай би переїхав. Ми хочемо жити в Україні. Спочатку ми ще придивлялися, але коли зрозуміли, що це надовго, вирішили виїхати. До речі, дуже змінився Севастополь в психологічному плані - став таким собі "військовим містечком". Нас це гнітило. Речі всі ми перевезли ще в листопаді в Дніпропетровськ до родичів, в Криму залишилася лише ділянка землі, де ми планували будувати будинок. До кінця року ми допрацювали, а 30 грудня минулого року сіли в машину і через день були вже в Дніпропетровську. Там ми провели близько двох тижнів, з родичами і 14 січня прибули до Львова", - розповідає Євгенія.

За словами жінки, Руслан одразу хотів поїхати саме до Львова.

"Він пішов за квитками і, по поверненню сказав, що були лише до Львова. Ніхто нас там не чекав і місця теплого не пропонував. Єдина зачіпка - знайома з одного з майстер-класів дівчина-модель. Пізніше вона допомогла знайти квартиру за нормальною ціною, без посередників. Спочатку ми знімали маленьку квартирку, подобово, для туристів - там ми зупинялися під час першого візиту до Львова, до війни. Господар навіть зробив нам знижку як переселенцям ", - говорить Євгенія.

Потім жінка з чоловіком через інтернет знайшли приміщення у Сихівському мікрорайоні Львова: "До влади за допомогою ми не зверталися - самі робили всі довідки та документи. Розумієте, чим би ви не займалися, завжди виникають питання і проблеми. Але, як висловився мій чоловік:" Якщо тут чиновники розмовляють саме так, як я бачив, то ми будемо жити в цьому місті".

Підшукавши приміщення, Руслан з дружиною зробили невеликий ремонт і на початку лютого відкрили салон.
"Але як це було - в одній кімнаті ще білилися стіни, а в другій ми вже обслуговували клієнтів. Потім навпаки. Уявляєте! За принципом: очі бояться - а руки роблять. А перша клієнтка була ще на тій квартирі, що ми знімали подобово, - згадує Євгенія.

Клієнтів вони знаходили через соцмережі та організацію "Кримська хвиля", яка допомагає переселенцям із Криму і Сходу.
Вже встигли познайомитися з місцевими фотографами і моделями, щоб робити сесії. Незважаючи на те, що це "старт", люди досить жваво йдуть до подружжя - робити стрижки, зачіски, фарбування, манікюр, тощо. 

"Багато хто приходить подивитися на нас, як на дивину - приїхали з Криму, а розкажіть, як там. Але це теж - своєрідна реклама. Якщо чесно, то, коли ми їхали сюди, багато нас зупиняли, в глибині душі були сумніви. Але тепер , Руслан тут взагалі, ніби  все життя жив у Львові, гарно говорить українською. Мені важче, я поки розмовляю російською. У той же час, я в захваті від такого теплого прийому: підтримка людей, добрі слова. Чужі люди до нас приходили і питали: чим допомогти", - каже Женя.

Сім'я за Кримом поки не сумує: "Особливої ​​ностальгії немає. Якщо б це був Крим, як рік тому - я хочу, а той, що зараз - ні. Чоловік каже, що, напевно, ми залишаємося тут жити назавжди. Якщо все вийде і бізнес піде вдало, то напевно, так воно і буде".

Джерело


Вибір редакції
Більше відео
Коментарі