Як шеф-кухар з Луганська став сироваром на Полтавщині

17/06/2017

До 2014 року Олександр і Марина Блонські мешкали у Луганську. Він працював шеф-кухарем, вона – менеджером.

З початком військових дій подружжю довелося залишити рідну домівку. Згодом Олександр та Марина переїхали у село Вовнянка, яке розташоване 15 км від Миргорода.

Через деякий час Олександр замислився над створенням власної сироварні: домовився з місцевими господинями про молоко, тесть Олександра зробив буржуйку, позичили каструлю на 500 л і процес почався

Свою продукцію Олександр почав продавати на місцевому ринку, проте особливого успіху сировар не мав.

Продажі почалися лише після переїзду у Миргородський район, де подружжя завело власне господарство, налагодили виробництво й запаслися твердими сирами різної витримки

"Зараз варимо сири в ємності на 300 л, зробили на замовлення грубку на дровах. Один із видів коптимо на фруктовій тирсі. Для збереження м’яких і невитриманих сирів придбали холодильники. Для визрівання твердих та екстратвердих потрібен окремий сирний льох. Його будівництво почали зводити на грант для переселенців. Крім того, у нас є міні-лабораторія, яка тестує молоко на кілька показників і контролює якість сировини", - розповідає Олександр.

Асортимент сирів в Олександра досить широкий: копчений Фермерський і твердий
Фермерський (суміш козячого і коров'ячого молока); пряний - фреш-сир з козячого молока та ароматними грузинськими спеціями; вершковий крем-сир "Італійські Трави", рікотта - суміш козячого і коров'ячого молока, з додаванням набору італійських спецій; один вид з цвіллю - "Шабішу" (сир з козячого, непастеризованого молока, з грибним смаком, з оранжево-сірою кіркою) та "Пекодон" (сир з козячого, непастеризованого молока, із сіро-блакитний кіркою).

 


Вибір редакції
Більше відео
Коментарі