Від аматорського колективу до Сіндзянського Великого театру

17/11/2015

Вона танцювала у колективі "Світанок" у с.Студінки, а зараз виступає у складі Сіндзянського Великого театру у м.Чанджи (Китай).

20-річна Ніна Афанасьєва народилася у с.Студінки (Калуський район, Івано-Франківська область). Протягом останнього року дівчина живе у Китаї, де вирішили реалізувати себе як танцюристка. Успішно пройшовши кастинг, Ніна потрапила до складу Сіндзянського Великого театру.

А починала дівчина в місцевому аматорському колективі "Світанок": "Після закінчення школи постала перед вибором, куди ж мені далі вступати: у музичне училище чи хореографічний коледж. Вирішила підтримати традицію сім’ї і вступила до Дніпропетровського коледжу культури і мистецтв на кафедру хореографії, народні танці".
Разом з ансамблем "Горицвіт" Ніна часто брала участь у різноманітних конкурсах і фестивалях.

Після закінчення коледжу танцюристка зрозуміла: диплом — не основне. Тому для самореалізації обрала не продовження навчання у вузі, а — здобуття цінного життєвого і професійного досвіду.

Влітку минулого року Ніна зважилася здійснити свою мрію - її ім’я опинилося в списку щасливчиків, які пройшли відбір до XINJIANG GRAND THEATRE (Сіндзянський Великий театру): "У Києві проводився кастинг, на який з’їхалися танцівники з різних міст України. Кожен показував свій талант у різних стилях хореографії. Київ, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Черкаси, Івано-Франківськ, Бердянськ, Кременчук — нас об’єднала одна мрія. Зараз ми працюємо у Сіндзянському Великому театрі. З нами також виступають артисти з Росії, Грузії, Франції, Казахстану. У цілому, в театрі є понад 250 артистів з різних куточків планети".

 

Оскільки працювати Ніні доводиться в інтернаціональному колективі, дівчина поволі опановує іноземні мови. Артистам театру перекладають із китайської на російську. Але на репетиціях, де часу на переклад немає, — танцівники розуміють один одного завдяки жестам та англійській.

 Китай славиться не лише інноваційними технологіями чи складною мовою, але й — специфічною кухнею. Ніна розповідає, що китайська їжа припаде до смаку тим, хто полюбляє гостре, солене і перчене. Родзинкою Китаю є також суші: "Ми готуємо собі ту їжу, яка нам до смаку. Насправді, не кожен може їсти китайські страви: вони дуже-дуже гострі. Якщо чесно, ми вже сумуємо за українськими стравами, приготованими на домашній кухні".

Між Україною та Китаєм різниця у часі становить шість годин. Спершу було тяжко звикнути до графіку роботи, але зараз це стало нормою. Нова країна, нові знайомства, улюблена робота, насичений графік — нудьгувати Ніна не мала як. Коли випадала вільна годинка, дівчина часу не гаяла: "У вільний час ми стараємося не сидіти вдома, гуляємо містом, шопінгуємо крамницями. Інколи у вихідний просто п’ємо чай і переглядаємо улюблені фільми".

Новорічні і Різдвяні свята Ніна хоче провести з друзями і родиною, тож, танцівниця зробить найкращий новорічний подарунок рідним — приїде додому.

Джерело


Вибір редакції
Більше відео
Коментарі