Must-see міста Чернігова

13/04/2014

За давніх часів військово-політичним центром на правомому березі Дніпра був Київ, на лівому - Чернігів. До 12-13 ст. територія Чернігово-Сіверського князівства займала сучасну Київську область, Сумську, Полтавську та частину Харківської областей, весь лівий берег Дніпра, простори до Мінська в Білорусі та річок Ока та Дон в Росії.

Красна площа

Назва площі походить від слова "красивий". Раніше це була територія язицького могильника. Коли у 1799 році прибрали фортецю (сучасна територія Валу), на площу перенесли міський базар. Назва площі змінювалася багато разів – П’ятницьке поле, Театральна, Базарна, площа ім.Куйбишева і лише на початку 90-х років назву площі – Красна – повернули.

Наразі площа є адміністративним центром міста, тут знаходиться будинок губернського земства 1814 року, в якому працює обласна адміністрація.

 

П’ятницька церква

За однією версією, П’ятницька церква була названа на честь Святої Параскеви П’ятницької, покровительки торгівля. За іншою – на честь Параскеви-П’ятниці, жінки, яка проповідувала християнство язичницьким народам.

У давнину П’ятницька церква мала інший вигляд. Довгий час вона була храмом монастиря, який знаходився на території сучасного парку ім.Богдана Хмельницького. Виконана у стилі українського бароко. Позаду неї була кругла дзвіниця ротонда. Після війни церква була суттєво пошкоджена, однак згодом реконструкторам вдалося відновити її первинний вигляд – образ староруських часів. Споруди такого обрису можна побачити, наприклад, у Новгороді, Смоленську.

Кожна стіна закінчується напівкруглим закінченням, закомарами. На фасаді можна побачити вікна-бійниці.

За церквою стоїть пам’ятник Богдану Хмельницькому. Гості міста досить часто запитують, чому гетьман стоїть спиною до Красної площі. На рахунок цього є декілька версій. Перша полягає у тому, що монумент був зведений у 1954 році, з нагоди 300-річчя , й за задумом його поставили так, ніби він дивиться в напрямку Росії. Друга, перед пам’ятником мали зводити будинок міського комітету партії.

Вал

Територія, де колись знаходилася фортеця, за документами називається Парком відпочинку ім.Коцюбинського, але в народі й для гостей вона відома як Вал (декілька століть тому тут були великі земляні вали, звідси походить і назва).

Інша назва "Валу" - Дитинець, стародавня укріплена частина міста. Існує три версії походження слова «дитинець». За першою, у випадку нападу чоловіки й жінки виходили оборонятися за межі міста. Вдома лише залишалися лише маленькі діти. За другою - люди, які тут жили, повинні були платити князю податок за безпеку. Монета, якою вони платили подать, називалася «детина». Третя версія така, що на території Валу жили діти князя, юнаки до 14-15 років, свого роду суворівське училище (вони виховувалися окремо від батьків).

На Валу можна побачити 12 гармат. Існує кумедна історія про те, як одна дівчина не хотіла зустрічатися з хлопцем, тому постійно признала зустріч біля… 13-ої гармати. Самі ж гармати були встановлені одним з чернігівських генерал-губернаторів. 8 гармат малого калібру були зібрані з усіх регіонів Чернігівського генерал-губернаторства (лафети до них були вилиті в Києві) й встановлені як доказ того, що колись на цьому місті була фортеця), 4 – і справді були на обороні фортпосту.

Чернігів історично розміщується на трьох історичних пагорбах: Вал, Успенський собор та дзвіниця, так званий Єлецький монастир. За легендою, князь Святослав виїхав на околицю міста на полювання і серед хвойних дерев побачив на старій ялинці ікону. На честь цього дива князь наказав побудувати там монастир. Третій пагорб – так звані Болдини гори. Назва гір пішла від старослов’янської «болд», що означає «дуб». У давнину на території знаходився великий дубовий гай. На пагорбі збудований Троїцький собор, зведений на кошти Івана Мазепи (10 тисяч золотих монет) та чотириярусна дзвіниця, з якої відкривається чудовий вид на місто.

Захисником міста Чернігова вважається міфічний звір Семаргл, одне з язичеських божеств, якому вклонялися скандинавські племена). Його зображення збереглося на капітелі (верхній частині колони) Борисо-Глібського собору - одного з давньоруських храмів Чернігова ХІІ століття. Він має вигляд дракона з парою лап, пташиними крилами та зміїним хвостом, що закінчується вогненними язиками. Це символічно означає, що дракон-семаргл є володарем чотирьох земних стихій: Землі (лапи), Води (хвіст земноводного), Повітря (крила) і Вогонь (вогненний подих). Саме цей образ підкреслює древність Чернігова.

 

Пам’ятник Кобзарю-художнику

Бував у Чернігові й Тарас Шевченка, який любив малювати красоти міста. Саме у сидячому положенні з мольбертом Кобзаря й увіковічнили.

Катерининська церква

Не помітити цю церкву неможливо – саме вона зустрічає гостей при в’їзді в місто.

Споруда має один центральний та чотири бокових купола – завдяки симетричній композиції, де б людина не стояла, вона скрізь буде бачити однаковий фасад. Церква – приклад типового українського бароко, зведена на честь мужніх українських козаків. Саме вони першими взяли штурмом оборонний вал турецької фортеці Азов. На честь перемоги був відданий наказ збудувати церкву – оскільки день її освячення співпав з днем Святої Катерини, було прийнято рішення назвати будівлю на честь святої.

Пам’ятний знак князю Михайлу та боярину Федору

За часів приходу татаро-монгол усі князі мали їхати на поклін до хана, везти дари та виконувати різні язичницькі ритуали: одягати хомут, підповзати до хана й цілувати йому ноги, присягати йому на вірність. Чернігівський князь Михайло та боярин Федір відмовилися коритися хану, за що були жорстоко вбиті та викинуті в степ. Вони були першими, кого православна церква канонізувала. Їх настільки шанували, що вони довгий час зберігалися в головному Спаському соборі. За наказом Івана Грозного тіло князя Михайла разом із саркофагом перевезли до Архангельського собору в Кремлі.


Вибір редакції
Більше відео
Коментарі