Країна, яка здатна прогодувати мільярд людей

23/10/2014

Українці намагаються вживати екологічно чисті продукти, вирощені в приватних господарствах. Свій продавець м'яса на ринку, свій молочник, свої постачальники овочів, фруктів і зелені - в тренді. Разом з тим, такі продукти коштують дорого і на всіх їх очевидно не вистачає. Тому частина споживачів продовжує шукати «своїх», а інші змушені просто купувати те, що пропонують в супермаркетах, намагаючись не думати про якість. Чому багата чорноземами Україна не в змозі забезпечити себе якісною їжею? Які зміни нас чекають після зближення з Євросоюзом? На ці питання відповідав Володимир Лисюк, завідуючий відділом Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України.

Всі в курсі, що Україна імпортує більше продуктів харчування, ніж виробляє. Але всі задаються питанням "чому?". Отже, чому?

Україна має величезний потенціал - ми в змозі прогодувати близько мільярда людей. Але для цього потрібно забезпечити логістику. Сьогоднішня система реалізації неефективна. Фермер не повинен бути торговцем. Він повинен вирощувати продукт і збувати його за вигідною для себе ціною. А у нас фермери скаржаться, що у них продукція пропадає на полях, а супермаркети купують продукцію в Польщі. Для того, щоб купували у наших, в Україні повинна бути система логістичних центрів або ж оптових ринків, яка зв'язала б усі потоки товарів і могла ефективно їх перерозподілити. Повинна бути база, де продукцію будуть сортувати, мити, перевіряти якість, упаковувати, доставляти в супермаркети. А наші ринки просто працюють в роздрібному режимі. Логістичні центри ефективно працюють в країнах Європи: в Німеччині, у Франції, в Італії. Дуже ефективно вони почали працювати в Польщі - з 2000 року там побудували 6 ринків. Це дозволило налагодити потоки в Росію, Україну, Білорусію - вони зайняли близько 20% ринку продовольства.

Що заважає нам реалізувати таку ж схему? Як завжди "немає грошей"?

Держава стоїть на шляху як стіна. У нас є інвестори, є різні способи залучення грошей, при яких акціонерами можуть стати навіть самі фермери. В 2009 році прийнято Закон про оптові ринки, прийнята держпрограма про розвиток оптових ринків. Вона прийнята, але не реалізована. 

Ситуація може зміниться після інтеграції України в ЄС?

В ЄС така система побудована, у них такі стандарти, що наші фермери або будуть банкрутувати, або об'єднуватися в кооперативи. Кооператив може, наприклад, закуповувати дорогу техніку і випускати продукцію за всіма стандартами якості. Але у них інші стандарти. Європейські експерти визнають: "Так, ваша продукція смачна, але вона не відповідає нашим стандартам, а наша - несмачна, але відповідає". Вони використовують дуже інтенсивні хімічні обробки при вирощуванні зерна і фруктів. У підсумку вони вирощують зі своїх бідних грунтів в два рази більше, ніж ми з чистого чорнозему. Але вміст шкідливих хімічних елементів там зашкалює. У нас на чистому чорноземі вирощують, це якісний продукт і він повинен бути дорожче. У них, щоб яблуко відповідало стандартам, потрібно його обробити 14 разів. Або, наприклад, у них є стандарт, який регламентує кривизну банана. Тому потрібно вдумливо приймати євростандарти, зберігати свої стандарти як мінімум для внутрішнього ринку. Підписувати все, що вони нам дають, не варто.

Джерело


Вибір редакції
Більше відео
Коментарі